Середа

                                                                         14.04.2021

Математика .Діленя з остачею. Складання і розв'язування нерівностей. Обчислення периметра прямокутника. Розв'язування задач.(№№ 524 - 533) 

Усний рахунок

Математичний диктант

Робота над навчальним матеріалом

Розв’язати приклади 525

Розв’язати задачу 526

Розв’язати приклади 527

Фізкультхвилинка https://www.youtube.com/watch?v=pbYZK1iHxyw

Розв’язати задачу 528(усно),532 (письмово)

Розв’язати приклади 533

Геометричний матеріал 530

Підсумок уроку.

Онлайн тест. https://naurok.com.ua/test/start/905616

Літературне читання М.Магера.Он як буває.( с.134)

Магера Микола Никанорович — український письменник.

Народився 1 вересня 1922р. в с. Могилівка, тепер у складі м. Дунаївці Хмельницької області.

Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив 1951р. Київський університет. Учителював, працював у системі народної освіти. Пише здебільшого для дітей — вірші, казки, оповідання, повісті.

Автор збірок “Мати” (1971), “Журавка” (197З), “Юрасик” (1984), “Друзі” (1987), “Хлопчаки”, “Я хочу жити” (обидві — 1990); повістей “Надійка” (1975), “Там, біля Дивень-гори” (1977), повісті “Кам’янецькими стежками” (1989) — про перебування Т. Шевченка у Кам’янці-Подільському.

Робота з новим матеріаом

Слухання аудіозапису оповідання http://yakistosviti.com.ua/userfiles/qr-code/2020-03-30/On-jak-buvaje-Edit.mp3?fbclid=IwAR0szXx1aMtSFRkwZ2rHu_by0JFxXKDvBKKj2WMgTrVJVHCNH_M7htwkmbI

Обговорення прослуханого. Аналіз невідомих слів.

Фізкультхвилинка. https://www.youtube.com/watch?v=MbumhUEj8II

 Повторне слухання аудіозапису.

Підсумок уроку 

Тестування.https://naurok.com.ua/test/start/828474

Я досляджую світ. Ти і твоя родина.Оформлення родовідного дерева.(124)

Читання тексту на с.124

Фізкультхвилинка.https://www.youtube.com/watch?v=OXZey9Upjfg

Що таке родовідне дерево?!

Родовідне дерево

Чи схожа родина на дерево? Чи не походять і не розвиваються від діда-прадіда діти, онуки й правнуки за тією є закономірністю, що й гілки від стовбура? Усяке порівняння, як каже народна мудрість, кульгає. Та все ж чимало істин ми краще пізнаємо саме завдяки порівнянням...

Ще в глибоку давнину виник звичай вести літописи, хронології роду, щоб передати нащадкам пам’ять про їхніх предків. Кожне наступне покоління розповідало про себе. В архівах знаходимо чимало таких хронік, або генеалогій. Вони дають цінний матеріал не тільки для вивчення того чи іншого роду, а й певних суспільних явищ. Адже люди, сім’ї, династії були учасниками важливих історичних подій. За літописами, проте, не завжди зручно одразу охопити всю історію роду. Тому представники знаменитих родин часто замовляли художникам, граверам наочне зображення свого роду. Так виникла традиція родовідних (або генеалогічних) дерев, які поширилися у мистецтві багатьох країн, у тому числі й українському.

Родовідні дерева в Україні з’явилися в середньовічну епоху. Кожне таке дерево являло собою алегорію, тобто іносказання, втілення в образі дерева поняття про рід людський. Родини зображували у вигляді гілок, а члени цих родин – як галузки, листочки, плоди.

Зручною для відображення родовідних дерев була гравюра. З підготовленої гравером металевої або дерев’яної платівки (дошки) можна було зробити чимало відбитків, щоб подарувати їх родичам, знайомим. Гравюри з родовідними деревами додавалися до сімейних хронік. Але вони часто були також самостійними творами або ілюстраціями у книжках, коли в них ішлося про того чи іншого представника роду. Бувало й таке, що родовідне дерево вклеювали в книгу на тій підставі, що сім’я матеріально підтримувала друкарню, в якій книга друкувалася, чи давала кошти спеціально на видання цієї книжки. Це був неначе колективний „портрет” родини в пам’ять про її благодійну діяльність.

Родовідне дерево найчастіше зображували у вигляді лавра, пальми, дуба, а також куща винограду чи троянди, тому що їх цінували передусім за довговічність, красу крони і деревини, плоди і квіти. Символічно всі ці якості переносилися на представників роду, члени якого замовляли гравюру. Найталановитішими граверами родовідних дерев в Україні у XVII-XVIII століттях були Олександр Тарасович, Іван Щирський, Григорій Левицький. Родовідні дерева, як правило, пов’язувалися своїм змістом з поширенням освіти, культури, наукової діяльності. Деякі родовідні дерева присвячувались диспутам у Києво-Могилянській академії.

Створення свого родовідного дерева.https://www.youtube.com/watch?v=CIpdgulW4Lw

Робота з Падлет. https://padlet.com/mycolaivanovich/tg8ajo58jjb9habs

Фізична культура 

https://www.youtube.com/watch?v=64WYxKRryGk

Інформатика. Блог за понеділок 12.04.2021.