вівторок, 26 квітня 2016 р.

Грамотність і навички критичного мислення

Читаючи книги з дитиною дошкільного віку, дуже важливо домагатись від неї повного розуміння тексту. Чим краще ваш малюк розуміє історії й розповіді вже на даному етапі свого вікового розвитку, тим легше йому буде навчитись читати й писати в майбутньому.
Щоби по-справжньому зрозуміти твір, дитина повинна виходити за рамки того, що написано на сторінках або відображено на ілюстраціях; інакше кажучи, дитина повинна використовувати навички критичного мислення.
Що таке критичне мислення?
Критичне мислення передбачає використання дитиною своїх знань і досвіду, а також навичок вирішення завдань і проблем з такими цілями:
  • щоби порівнювати та протиставляти;
  • пояснювати суть і причини того, що відбувається;
  • оцінювати ідеї й формувати думку;
  • розуміти перспективність інших ідей і думок;
  • припускати, що станеться в майбутньому;
  • придумувати творчі рішення.
​Під час читання книги дитині необхідно розвивати всі ці навички, оскільки вони допоможуть їй зрозуміти сенс розповіді й підготуватись до засвоєння грамотності, тобто до успішного оволодіння навичками читання й письма.
Розуміння розповіді приходить у процесі обговорення
Якщо ваша дитина просто слухає розповідь і при цьому дуже мало висловлюється, вона навряд чи зможе розвинути й використовувати навички критичного мислення, необхідні для розуміння змісту даного тексту. Даний тип мислення розвивається під час діалогів, дискусій, тобто тоді, коли у процесі обговорення дитина спирається на власний досвід і навички вирішення проблем.
Пам'ятайте про те, що кожну книгу, яку ви читаєте разом з дитиною, необхідно детально обговорювати. Робіть паузи під час читання, щоби порозмовляти про те, що цікавить вашу дитину, а також за кілька хвилин після закінчення обговорюйте з нею твір у цілому.
Як спонукати дитину мислити критично
Під час обговорення оповіді тримайте в пам’яті чотири пункти, які покликані допомогти дитині натренувати навички критичного мислення й поглибити розуміння даного твору.
1. Досвід – пов'яжіть розповідь зі знаннями й досвідом вашої дитини
Коли ви пов'язуєте прочитане з тим, що ваша дитина вже знає або випробувала на собі, то допомагаєте їй краще зрозуміти точку зору й погляди персонажа, а також те, чому він думає й діє певним чином.
  • Порада: вибирайте книгу про те, що дитині знайоме, наприклад, книгу про похід до стоматолога чи про знайомство з новим другом. Під час читання починайте розмову з таких фраз: «Ти пам'ятаєш свій перший день у новій групі (у дитячому садку)? Як ти себе відчував, коли ще нікого не знав?».
2. Пояснення – чому щось відбувається так, а не інакше
Дитині важливо розуміти не тільки те, що відбувається в оповіданні, а й те, чому це відбувається. Так вона розвиває розуміння причинно-наслідкових зв'язків і мотивацію кожного з персонажів книги.
  • Порада: розіграйте історію. Після того як ви прочитаєте історію кілька разів, підготуйте реквізит і розіграйте її зі своєю дитиною. Наприклад, візьміть кілька мисок, ложок, стілець і ковдру, зробіть маленьку постановку казки «Три ведмеді». Розподіліть ролі й залучіть інших дітей до участі у вашому міні-спектаклі. Завдяки цьому дитина зможе поміркувати про те, як одна подія призводить до іншої й чому персонажі діють і реагують так, а не інакше.
3. Рішення проблем – як вирішити проблему, порушену у книзі
Щоби зрозуміти історію, ваша дитина повинна зрозуміти проблему, яку в ній треба вирішити. Вміння самостійно визначати проблему та придумувати можливі варіанти вирішення розвиває в дитини корисні навички, які знадобляться їй пізніше, при самостійному аналізі текстів.
  • Порада: висловлюйте думки вголос. Висловлення власних думок можна починати з таких слів: «Я думаю, що...» або «Мені цікаво зрозуміти, чому...». Такі коментарі покажуть дитині, що ви міркуєте над книгою, і надихнуть її мислити такими ж категоріями.
  • Для того щоб допомогти дитині замислитися про те, як вирішити проблему, зробіть такий коментар: «Я хочу зрозуміти, що може зробити порося, щоб відлякати вовка». Такого роду висловлювання не вимагає від дитини відповіді, хоча, швидше за все, її відповідь буде негайною.
4. Припущення – що станеться в майбутньому
Активний читач використовує свої знання й досвід, щоби пророкувати подальший розвиток сюжету. Діти, яких заохочують робити припущення про те, що станеться далі, знаходять звичку в усьому шукати сенс, що, власне, і є метою читання.
  • Порада: у процесі читання книги ставте дитині запитання про те, як, на її думку, буде розвиватись сюжет. Наприклад, спитайте дитину: «Як ти думаєш, що зробить Вінні, щоб дістатись до бджолиного гнізда?» або після закінчення читання попросіть дитину припустити, що може статись у майбутньому: «Як ти думаєш, чи будуть тепер ці двоє поросят будувати нові будиночки?».
Допомагаючи дитині критично мислити, ви закладаєте основу для розвитку розсудливості, навичок вирішення проблем, творчого мислення, співчуття й ефективного спілкування зі своїм оточенням – тих умінь, які знадобляться їй не тільки під час навчання читання та письма, а й для досягнення успіхів протягом усього життя.

Немає коментарів:

Дописати коментар