Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів
                         початкової школи
 
     Відповідно до Закону "Про загальну середню освіту" ( 651-14 )
з 1 вересня 2001 року розпочався перехід на новий зміст, структуру
та єдиний 4-річний термін навчання учнів початкової школи.
     Головним завданням      початкової       ланки       сучасної
загальноосвітньої  школи є забезпечення умов для інтелектуального,
соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку кожного
учня,  що  реалізуються через оновлення змісту навчальних програм,
методики проведення уроку,  форм  організації  навчально-виховного
процесу, в тому числі й організації домашньої самостійної роботи.
     Основною метою домашніх завдань є: закріплення, поглиблення і
розширення знань, набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння
нового матеріалу;  формування в дітей уміння самостійно працювати;
розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.
     Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних
вимог до їх організації:
     - розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;
     - врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів,
їх  пізнавальних  можливостей,   специфіки   кожного   навчального
предмета, складності матеріалу, характеру завдань та ін.;
     - формування  загальнонавчальних  умінь  і  навичок   (уміння
правильно  розподіляти час,  встановлювати послідовність виконання
завдань,  виділяти головне,  використовувати  попередньо  вивчений
матеріал, застосовувати наявні знання тощо).
     Домашні завдання   (самопідготовка)   вдома   та   в    групі
продовженого   дня  слід  виконувати  в  умовах,  що  відповідають
гігієнічним і педагогічним вимогам.
     Раціональна організація  самопідготовки  (виконання  домашніх
завдань)  сприятиме  збереженню  здоров'я  учнів,  високого  рівня
функціонального стану їх організму протягом дня.
     Особливої уваги вчителів і вихователів при виконанні домашніх
завдань  в  умовах роботи групи продовженого дня потребують діти з
ослабленим здоров'ям  та  такі,  які  внаслідок  індивідуальних  і
типологічних  особливостей  нервової  системи не можуть виконувати
одночасно завдання з іншими учнями.  Таким дітям не рекомендується
регламентувати  час на виконання певних видів робіт,  для них слід
практикувати додатковий відпочинок.
     При визначені  форм,  характеру,  змісту,   обсягу   домашніх
завдань,  методів  їх  організації необхідно враховувати специфіку
навчального предмета,  пізнавальні можливості  учнів,  їх  вольові
якості та уподобання тощо.
     У початкових класах можливі як усні,  так і письмові  домашні
завдання;  індивідуальні,  що  заохочують,  стимулюють  школяра до
навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси
дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку, пошукову,
аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного,
конструктивно-варіативного та творчого характеру.
     Домашні завдання  можна  диференціювати  в   залежності   від
підготовки   учнів,  їх  індивідуальних  особливостей  сприйняття,
пам'яті, мислення, урізноманітнюючи при цьому зміст домашніх робіт
та  їх  характер.  Доцільно  надавати  право  учням вибирати серед
різних  запропонованих  варіантів   (рівнів)   завдання   як   для
індивідуального  виконання,  так і для роботи в парах чи невеликих
групах.
     При визначенні   обсягів   домашніх   завдань   необхідним  є
врахування темпу і ритму роботи учнів,  навантаження їх навчальною
роботою цього та наступного днів, стану їхнього здоров'я.
     У 1-ому класі домашні завдання не задаються.
     У 2 - 4 класах обсяг навчального матеріалу для домашніх робіт
орієнтовно повинен становити 1/4 обсягу,  виконаного на  уроці,  і
бути  таким,  щоб  витрати  часу на їх виконання не перевищували у
2-му      класі  -  45 хв.,     у  3(2)   класі - 1 години 10 хв.,
у 4(3) класі - 1 год. 30 хв.
     Домашні завдання не рекомендується задавати на  канікули,  на
вихідні  та  святкові  дні.
     Добір завдань  для  домашньої  роботи,  інструктаж  щодо   їх
виконання  (повний,  стислий,  конкретний  тощо)  учитель продумує
завчасно і фіксує в поурочному плані - конспекті уроку.
     Домашнє завдання  може  бути  задано з предметів інваріантної
частини навчального плану,  з  будь-якого  розділу  програми,  але
тоді,  коли  його  доцільність  вмотивована.
     З основ  здоров'я  та  фізичної   культури,   основ   безпеки
життєдіяльності,  трудового навчання,  художньої праці,  мистецтва
(музики,  образотворчого мистецтва) домашні завдання,  як правило,
не задаються.
     Успішне виконання  учнями  домашніх  завдань  в  значній мірі
залежить від співпраці учителя (вихователя групи продовженого дня)
з   їхніми   батьками.  Важливо  переконати  батьків  у  тому,  що
дотримання оптимального  режиму  виконання  домашніх  завдань,  їх
посильна допомога і контроль за виконанням сприятимуть розв'язанню
основної  мети  навчальної  домашньої  роботи.   Вчитель   повинен
знайомити  батьків з основними програмовими вимогами до навчальних
предметів,  усного та писемного мовлення молодших  школярів  тощо,
повідомляти батьків про результати виконання домашніх завдань.
     Місце подачі домашнього  завдання  може  бути  на  будь-якому
етапі уроку.
     Не допускається подача домашнього завдання під час  чи  після
дзвінка на перерву,  після уроків,  оскільки воно в повній мірі не
фіксується дітьми;  учні позбавлені можливості ставити  запитання;
учитель не встигає пояснити суть завдання.
     Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними:
     фронтальна, індивідуальна,         колективна,         само-,
взаємоперевірка,  творча тощо.  Вибір форми контролю залежить  від
змісту, виду і мети домашнього завдання.
     Домашні завдання повинні перевірятися  вчителем  систематично
(див.  "Система  контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів
початкової школи", 2001 р.).
     Контроль та    відповідальність   за   перевантаження   учнів
домашніми  завданнями  покладається  на  заступника  директора   з
навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу.
 
 Заступник Державного секретаря                  Г.Г. Науменко
 
 "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України",
 N 5-6, березнь, 2002 р.